День коли мене всиновив Лакан

Цей текст — це історія, майже роман, про досвід, який радикально змінив життя його автора. У 1969 році, коли він був інженером сільського господарства, Жерар Хаддад познайомився з Жаком Лаканом і почав з ним психоаналіз. Ця пригода триватиме одинадцять років, протягом яких відбудеться метаморфоза. Вперше після Фройда психоаналітик наважується переказати власний аналіз. Тут він дає нам унікальне свідчення про суперечливу практику Лакана, якій автор все ж віддає належне.
Коли восени 1969 року я вперше потрапив на вулицю де Лілль, 5, Лакан майже сімдесятирічний, незважаючи на те, що його волосся вже було повністю знебарвлені, мене вразив своєю енергією, своїм впевненим голосом, своєю ходою. Він приймав перших пацієнтів о першій ночі – у мене були зустрічі близько восьмої ранку, і я не був першим, хто чекав, – і закривав свою практику після восьми. Час на обід був досить коротким, тому що о 13.30 ми часто поспішали до його приймальні. Щодо свят, за винятком серпня, тижня на Різдво та Великдень, кілька днів у лютому він все ще був там, на вокзалі, на своїй улюбленій 5 вулиці де Лілль. На відміну від багатьох аналітиків, його професія ніколи не втомлювала його, та використання (і зловживання) короткими сесіями, безсумнівно, допомогло йому вижити. Такий спосіб життя та діяльності свідчить про те, що якщо він любив гроші, то це, очевидно, не було його головною мотивацією.