Ключовою характеристикою середньовічної мусульманської психотерапії були тривалі клінічні спостереження за хворим, перш ніж йому рекомендувалася психотерапія. У мусульманському світі психічно хворого не розцінювали як «одержимого» (як у той самий час відбувалося в Європі).
Араби першими інститутізували лікування психічних захворювань у шпиталях. Перший у світі психіатричний шпиталь (бімарістан Азуді) був відкритий у Багдаді у 705 році. Типовий арабський госпіталь мав чотири головні арочні входи з безліччю прилеглих кімнат. Посередині кожного бімаристану був розташований сад із фонтаном. У кожному бімарістані було відділення на лікування психічних захворювань.
